Ой на весільному ж столі...
У народі у цей час продовжувалася пора шлюбування. І особливою повагою на весіллях користувалися люди, які любили і вміли приготувати весільний стіл. Таких видатних кулінарів, власне, як і сьогодні, було небагато. Їх знали у всіх навколишніх селах і запросити таку людину готувати на весілля вважалося особливою привілегією.
У деяких регіонах на весіллях навіть існував спеціальний обряд – танок, на який запрошувалися кухарі. Після його закінчення господарі обдаровували всіх, хто готував страви. Зазвичай, це відбувалося на другий день весілля, коли гості вже могли оцінити, наскільки смачним і різноманітним був весільний стіл. До речі, українська кухня нараховувала до двох тисяч страв, що готувалися без помідорів, картоплі, кукурудзи та соняшникової олії.
Рідна країна
